фільтр

-а, ч.

Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. || Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін.

••

Біологі́чний фільтр — споруда для очищення стічних вод, яка працює за принципом пропускання їх крізь завантаження з біологічною плівкою.

Електри́чний фільтр — фільтр, що входить до складу електричного кола і признач. для виділення електричних сигналів певної частоти.

Загоро́джувальний фільтр — електричний фільтр, що придушує коливання у деякій смузі частот.

Згла́джувальний фільтр — фільтр нижніх частот, призначений для зменшення пульсацій напруги на виході випрямляча.

Пові́тря́ний фільтр — фільтр для очищення повітря від завислих частинок.

Протизава́дний фільтр — фільтр нижніх частот, признач. для послаблення кондуктивних радіозавад.

Сму́говий фільтр — фільтр, що пропускає гармонічні коливання заданої смуги частот.

Фа́зовий фільтр — електричний фільтр, у якому забезпечується затримка сигналу в часі без спотворення його форми та загасання амплітуди.

Фільтр передава́ння — пристрій для необхідного обмеження спектра модульованих сигналів, що передаються.

Фільтр прийма́ння — пристрій, що відокремлює зі спільного каналу змінного струму необхідний йому спектр корисного сигналу.

Цифрови́й фільтр — пристрій цифрової обробки вхідного сигналу з метою отримання вихідного сигналу з потрібними параметрами.

Часто́тний фільтр — електричний фільтр для розподілення електричних сигналів різної частоти.